Слайд 1

нормативно-правові акти України  у сфері енергозбереження

Україна, як і багато інших країн, відчуває  дефіцит власних енергетичних ресурсів, задовольняючи протягом останніх років за рахунок власного видобутку потреби в природному газі на 28% та в нафті на 20%, що, у значній мірі,  робить нашу державу енергозалежною. Поряд з цим ефективність використання паливно-енергетичних ресурсів в економіці та соціальній сфері нашої держави дуже низька.

Проблема  енергетичної безпеки  базується,  в першу чергу, на спроможності держави забезпечити ефективне використання паливно-енергетичних ресурсів. На жаль, орієнтація в минулому господарських комплексів України на загальносоюзні потреби, а також вади командно-адміністративної системи керування обумовили низку проблем в розвитку економіки нашої держави.

Важливим завданням, яке постає перед освітою в цілому, а зокрема перед  системою професійно - технічної освіти і такої її важливої сфери як підготовка майбутніх кваліфікованих робітників на виробництві  у сучасній системі ринкових відносин, коли як роботодавці, так і наймані працівники зацікавлені в економії ресурсів задля підвищення ефективності виробництва, а отже і збільшення прибутку, є надання інженерно-педагогічним працівникам і учням знань з технологій енергоефективності,  енерго- та ресурсозбереження.

Енергозбереження визначено одним із пріоритетних напрямків державної політики України, яке реалізовується як довгострокова та чітко спланована програма дій. З метою сприяння здійсненню та довгостроковому розвитку процесів, спрямованих на підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів, держава  створює нормативно - правову базу, яка  має задовольняти практичні потреби. Державне управління у сфері енергозбереження здійснюється через відповідну систему управління, яка є сукупністю загальнодержавних, галузевих та регіональних органів управління, а також підприємств та організацій.

Законодавство у цій сфері є комплексною складовою законодавства України і має розгалужену систему актів, які регулюють організаційно-правові, адміністративні, фінансові, цивільно-правові та інші відносини у сфері енергозбереження.

Нормативно-правові акти у сфері енергозбереження визначають основоположні начала відносин, які виникають у суспільному виробництві України та встановлюють загальні засади регулювання цих відносин.

Слайд 2

Основним завданням законодавства у сфері ефективного використання енергетичних ресурсів є створення сприятливих умов для ефективного використання ПЕР, уникаючи безпосереднього  втручання у господарську діяльність суб’єктів господарювання. Для реалізації цього завдання, насамперед, необхідна узгоджена дієва та прозора система законодавства у сфері енергоефективності. Така система має містити правові норми, які б передбачали адекватне поєднання інструментів державного регулювання й заохочення суб’єктів господарювання та населення до ефективного використання ПЕР.

Законодавство у цій сфері як галузь національного законодавства була започаткована Законом України „Про енергозбереження”. Цей документ був прийнятий у розпал кризових явищ в економіці в 1994 р. Він мав, з-поміж іншого, передбачати систему інституційних, регулятивних та стимулюючих заходів щодо запровадження режиму ощадливого використання ПЕР. Проте він, як і більшість  законів, прийнятих у той час, не є законом прямої дії, майже всі його норми носять декларативний або бланкетний (відсильний) характер.

Таким чином, забезпечення правового регулювання відносин у сфері енергоефективності та впровадження механізмів державного регулювання у цій сфері протягом останніх років здійснювалося здебільшого через прийняття підзаконних нормативно-правових актів: указів Президента України, постанов та розпоряджень уряду та наказів Держкоменергозбереження.

Слайд 3

  На сьогодні у сфері ефективного використання енергетичних ресурсів діють близько 100 нормативно-правових актів, система стандартів та значна кількість нормативно-методичних документів.

Слайд 4 

Базовим законодавчим актом, що визначає правові, економічні, соціальні та екологічні основи енергозбереження для всіх підприємств, об'єднань та організацій, розташованих на території України, а також для громадян, є Закон України “Про енергозбереження”. Із змінами, внесеними згідно із Законами
   N  783-XIV ( 783-14 ) від 30.06.99, ВВР, 1999, N 34, ст.274
   N 2509-IV  ( 2509-15 ) від 05.04.2005, ВВР, 2005, N 20, ст.278
   N 3260-IV  ( 3260-15 ) від 22.12.2005, ВВР, 2006, N 15, ст.126
   N 3421-IV  ( 3421-15 ) від 09.02.2006, ВВР, 2006, N 22, ст.199
   N  760-V   (  760-16 ) від 16.03.2007, ВВР, 2007, N 23, ст.301
   N 1026-V   ( 1026-16 ) від 16.05.2007, ВВР, 2007, N 34, ст.444
   N 3038-VI  ( 3038-17 ) від 17.02.2011, ВВР, 2011, N 34, ст.343
   N 4318-VІ  ( 4318-17 ) від 12.01.2012, ВВР, 2012, N 39, ст.464
   N 4845-VI  ( 4845-17 ) від 24.05.2012
   N 5463-VI  ( 5463-17 ) від 16.10.2012 }

Регулювання відносин у сфері альтернативних джерел енергії регулюється Законами України “ Про альтернативні види рідкого та газового палива ” та “ Про альтернативні джерела енергії ”.

Закон України “ Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення законодавства про енергозбереження ” встановлює відповідальність за недотримання вимог щодо ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів керівниками підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності або фізичними особами – власниками об‘єктів.

Закон України “ Про електроенергетику ” визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі.

Закон України “ Про ратифікацію Кредитної угоди (Фінансування Української енергозберігаючої сервісної компанії (УкрЕСКО) між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку ” визначає організацію роботи енергосервісних компаній у сфері енергозбереження, послуги яких можуть включати організацію фінансування проекту; закупку, монтаж та технічне забезпечення змонтованого енергетичного обладнання; підготовку персоналу; моніторинг експлуатації енергетичного обладнання та процесу енергозбереження; гарантоване отримання економії паливно-енергетичних ресурсів.  

Реалізація Закону України “ Про ратифікацію Угоди про позику (Проект енергозбереження в адміністративних і громадських будівлях міста Києва) між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку ” дозволить підвищити ефективність споживання палива і енергії.

          Закон України №601-VI від 25.09.2008р. «Про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення «зеленого» тарифу».

"Зелений" тариф  -  спеціальний тариф,  за яким закуповується
електрична енергія,  вироблена на об'єктах  електроенергетики,  що
використовують  альтернативні  джерела  енергії (крім доменного та
коксівного газів,  а з використанням гідроенергії - вироблена лише
малими гідроелектростанціями);

Слайд 5

Правову основу в сфері енергозбереження також складають Державні акти Президента України та Кабінету Міністрів України.

Це, в першу чергу, Укази Президента України “ Про утворення Державного комітету України з енергозбереження ” та “ Про Положення про Державний комітет України з енергозбереження ”, якими визначено центральний орган виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері енергозбереження та управління у цій сфері, а також повноваження цього органу. З метою скорочення витрат бюджетних коштів, які спрямовуються на оплату енергоспоживання бюджетними установами, організаціями та казенними підприємствами Президентом України підписаний Указ “ Про заходи щодо скорочення енергоспоживання бюджетними установами, організаціями та казенними підприємствами ”.

Актами Кабінету Міністрів України, наприклад, Постановою КМУ від 22 жовтня 2008 р. N 935 «Про організацію державного контролю за ефективним (раціональним) використанням паливно-енергетичних ресурсів» та Державною цільовою економічною програмою енергоефективності на 2010-2015 роки, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2010 р. № 243   врегульовано ряд важливих питань, зокрема:

• про управління сферою енергозбереження;

• про діяльність Державної інспекції з енергозбереження;

• про державну експертизу з енергозбереження;

• про Комплексну державну програму енергозбереження України;

• про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві;

• про умови діяльності енергозберігаючих компаній в Україні;
• про скорочення енергоспоживання бюджетними установами, організаціями та казенними підприємствами;

• про використання бюджетних асигнувань на виконання енергозберігаючих проектів;
• про нормування паливно-енергетичних ресурсів.

Накази Державного комітету України з енергозбереження, які зареєстровані у Міністерстві юстиції, є складовою частиною нормативно-правової бази у сфері енергозбереження. Зокрема, наказами затверджено:

• типове положення про підрозділ з енергозбереження в галузевому міністерстві і відомстві;
• міжгалузеві норми витрат палива для опалювальних котлів, які експлуатуються в Україні;

• міжгалузеві норми споживання електричної та теплової енергії для установ і організацій бюджетної сфери України;

• міжгалузеві норми питомих витрат електроенергії на виробництво продукції деревообробки;

• перелік платних послуг, які надаються підприємствам та організаціям Державною інспекцією з енергозбереження;

• положення про матеріальне стимулювання колективів і окремих працівників підприємств, організацій та установ за економію паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві;

• положення про порядок організації енергетичних обстежень;

• порядок проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання;

• порядок використання коштів, одержаних за неефективне використання газу.

Першочерговими заходами для вирішення питань удосконалення законодавства є прийняття низки нормативно-правових актів, які сприятимуть розвитку енергоефективності використання енергетичних ресурсів, а саме:

нової редакції Закону України „ Про енергозбереження ” - проекту Закону України „ Про забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів”;

• Закону України "Про комерційний облік ресурсів, передача яких здійснюється мережами";
• Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про альтернативні джерела енергії";
• зміни до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” (ст. 5), які б передбачали  заборону віднесення на валові витрати ПЕР, спожитих ним, понад норми питомих витрат ПЕР, встановлених відповідно до законодавства;
• зміни до Закону України "Про систему оподаткування" в частині включення до переліку податків і зборів, що справляються на території України, збору за перевитрати ПЕР.

Окремо треба відзначити такі важливі для усієї сфери енергозбереження держави документи як РОЗПОРЯДЖЕННЯ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ від 15 березня 2006 року № 145-р Про схвалення Енергетичної стратегії України на період до 2030 року із змінами від 26.03. 2008 та ГАЛУЗЕВІ ПРОГРАМи ПІДВИЩЕННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ ТА ЗМЕНШЕННЯ СПОЖИВАННЯ ЕНЕРГОРЕСУРСІВ БЮДЖЕТНИМИ УСТАНОВАМИ ШЛЯХОМ ЇХ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ У СФЕРАХ ТРАНСПОРТУ ТА ЗВ’ЯЗКУ НА 2010–2014 РОКИ.
        Таким чином, на сьогодні визначені основні параметри національної системи законодавства у сфері енергозбереження, напрями її становлення і розвитку.

Слайд 6